Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Той пильно оглядав кряжі, бракував за найменший сучок, а потім середнім, туго налитим жиром пальцем, ніби граючись, ловко викидав з заяложеної калитки золоті п’ятірки чи срібні карбованці — Сафрон папірців ніколи не брав. … — біля перелазу з’явилась кряжиста постать Варивона з надкушеним яблуком в руці.