Результати пошуку слова: Кряк

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Скривився – жахливо, головою похитав i здорово крякнув. … Не турбуйтеся… Я вже себе не того…- i при цьому вихилив чарку….крякнув, але вже значно помiркованiше, нiж спочатку, закусив. … Ворони сумно чистять свої дзьоби, зрiдка невдоволено крякають i перелiтають з города на город.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Попереду, десь біля острівця лісу, противно крякали міномети, а потім осторонь вибухали міни; над восковими нивами метлялись червоні фонтани. … І ці звуки нагадували чи швидкий сухий перестук терниці, чи наполохане крякання качок. … — Противно ж вони крякають. … Ой, журавко, журавко, Чого крякаєш так жалко?

БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX

Posted on by / 0 Comment

В сірому повітрі над головами безперервно крякали ворони. … Тільки листя шаруділо під копитами коней і десь вдалечині з моторошною одноманітністю крякав ворон. … Слова незнайомої мови нагадували крякання ворона. … В лісі надсадно крякало вороння.

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

А Спихальський крякнув з несподіванки і вигукнув: –  … Від задоволення Спихальський крякнув, почервонів і злегка, ніби ненароком, погладив долонею її кругле коліно. … Метелиця з жалем крякнув, важко зітхнув, згадавши, мабуть, про свої шість десятків, і випростався в сідлі. … Хтось крякнув.

ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів

Posted on by / 0 Comment

Ранкове сонце кидало золоті іскри зеленому світові, дзеркальна поверхня річки своїм блиском ніби змагалася з небом, а в прибережних заростях крякали дикі качки. … З прибережного очерету долітало останнє сонне крякання качок; звучав багатоголосий концерт жаб, а від лісу чулася тріскотня коників.

РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)

Posted on by / 0 Comment

Граки н ворони крякали над кістками дикого осла й тигра, розчаровані цими кістками, де не лишилося й сліду м’яса, вони линули до залишків сарни. … Разом з шумом вітру долинало, крякання круків, що летіли попереду всього птаства. … На верхів’ях дерев голосно крякали зграї білоголових круків.

ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Зачарована Десна

Posted on by / 0 Comment

Вона бездоганно вгадувала наближення дощу чи грому ще при безхмарному ясному небi, i тiльки вжсе пiсля того, як раптом вона крякне тричi спецiальним голосом, дiд починав нi з того нi з сього кашляти i позiхати, i ми тодi вже незабаром кидали граблi й вила i теж, позiхаючи, падали, як соннi, пiд копицi.