Результати пошуку слова: Кудлати

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

Він з упокоєм зложив ті руки на колінах і, не поспішаючись, оповідав тихим, рівним голосом, іноді киваючи злегка головою, і тоді Зінько бачив, як з-під його білих кудлатих брів блищали чорні, надзвичайно молоді очі. … Стіни ледве білілися з-під кудлатих острішків, мов обличчя з-під великих брів, що звисали вниз на заплющені очі.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися

Posted on by / 0 Comment

Дикий хміль почіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками. … І, справді, мов у дзеркалі, видно в воді і небо, і кручу з тими кудлатими коріннями, що переплутались із хмелем, і кучерявії в'язи, що повибігали на самий край і попростягали зелені лапи над річкою.

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

Випростатись хотілося так, щоб дістати рукавицею неба, його кудлатих хмар. … Стороннім неважко, звичайно, було догадатись, чого цей кудлатий дивак у замшевій куртці, з недбало кинутим круг шиї кашне нетерпляче снує по алеї туди й сюди. … їдуть настильною риссю дівчата в шапках кудлатих на ахалтекіпцях, на карабаїрах-чистокровках!..

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа

Posted on by / 0 Comment

Обидва були одного зросту, одної вроди, з однаковими чорними очима, з однаковим чорним великим вусом і товстими, аж кудлатими бровами. … З широкого, м'якого, оперезаного густими зморшками його лоба скочувались краплі поту і застрягали в густих, сивих, кудлатих бровах.

СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку

Posted on by / 0 Comment

У кудлатих папахах, у чумарках з грубого сукна, в кожного за плечима новенька чотирилінійна гвинтівка, а на поясі в кобурі або просто за ременем великі американські револьвери «сміт-вессон». … Старший холоднокровно підвів мушку свого вінчестера під чийсь кудлатий чуб і плавно натиснув на спуск.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Отець Степан був невеликий на зріст, присадкуватий, товстенький та кудлатий: волосся на голові, на короткій бороді стирчало, неначе розпатлане вітром, а густі брови поодставали на кінчиках і стриміли, неначе закручені вуса.

ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції

Posted on by / 0 Comment

Чорні шапки (ми всі були в сибірських кудлатих папахах) так достроювались до тієї дикої природи: кудлаті сибірські кучми, вихудлі коні, валка возів усуміш на колесах і санках, що чорним вужем тягнулась поміж височезними стовбурами дерев-велетнів або різко видніла на широких багнищах, –