Результати пошуку слова: Кужіль

У хаті – Мотря обід або вечерю варить, дітей пантрує й годує; а ввечері, при каганці, пряде кужіль або що голкою шиє; надворі – ходить коло корови: напуває її ситним пійлом з висівками або м’якиною, рано й вечір – доїть. Брала людям прясти то кужіль, то вовну, та з того тільки й жила.

Вона любить тепло, кужіль, корову та чарку, — Тоді допряла кужіль, а тебе нема.

В комірчині сиділа якась стара жінка з веретеном і старанно пряла кужіль льону.

 Кайдашиха взяла кужіль, сіла прясти за хатою та все поглядала на огірки.

Очі витрішкуваті, як у сови, рот, як курінь на баштані, зуби, як лопатні, ще й до того вона низькоока та кислоока, неначе перепічайка; голова в неї завжди неначе кудлатий кужіль, а на потилиці все теліпається якесь кубло з одіржин або з пачосів.

Баба Ганна сіла за кужіль прясти лляну куделю: вона дала обітницю напрясти своїми руками на покрівець для престола в костьол.

— Чого сіпаєте гребки, немов дівки кужіль?..