Куматися Posted on by / 0 Comment кума́вся, кума́всь кума́лися, кума́лись жін. … кума́лася, кума́лась сер. … кума́лося, кума́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник кума́вшись
Кумач Posted on by / 0 Comment Кума́ч – прізвище 2 відмінок чол. … множина називний Кума́ч Кумачі́ родовий Кумача́ Кумачі́в давальний Кумаче́ві, Кумачу́ Кумача́м знахідний Кумача́ Кумачі́в орудний Кумаче́м Кумача́ми місцевий при Кумаче́ві, Кумачі́, Кумачу́ при Кумача́х кличний Кума́чу, Кума́ч Кумачі́ *
Кумась Posted on by / 0 Comment кума́сь – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний кума́сь кумасі́ родовий кумася́ кумасі́в давальний кумасе́ві, кумасю́ кумася́м знахідний кумася́ кумасі́в орудний кумасе́м кумася́ми місцевий на/у кумасе́ві, кумасю́, кумасі́ на/у кумася́х кличний кума́сю кумасі́
Кумася Posted on by / 0 Comment кума́ся – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний кума́ся кума́сі родовий кума́сі кума́сь давальний кума́сі кума́сям знахідний кума́сю кума́сь орудний кума́сею кума́сями місцевий на/у кума́сі на/у кума́сях кличний кума́сю кума́сі [розм.]
Куман Posted on by / 0 Comment …кума́нів давальний кума́нові, кума́ну кума́нам знахідний кума́на кума́нів орудний кума́ном кума́нами місцевий на/у кума́нові, кума́ні на/у кума́нах кличний кума́не кума́ни [іст.]
Куманин Posted on by / 0 Comment кума́нин – іменник чоловічого роду, істота (половець) відмінок однина множина називний кума́нин кума́ни родовий кума́нина кума́н давальний кума́нинові, кума́нину кума́нам знахідний кума́нина кума́н орудний кума́нином кума́нами місцевий на/у кума́нинові, кума́нині на/у кума́нах кличний кума́нине кума́ни [іст.]
Куманець Posted on by / 0 Comment кумане́ць – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний кумане́ць куманці́ родовий куманця́ куманці́в давальний куманцю́, куманце́ві куманця́м знахідний кумане́ць куманці́ орудний куманце́м куманця́ми місцевий на/у куманці́, куманцю́ на/у куманця́х кличний куманцю́* куманці́*
Кумашня Posted on by / 0 Comment кума́шня – іменник жіночого роду (обід для кумів; поминки) відмінок однина множина називний кума́шня кума́шні родовий кума́шні кума́шень давальний кума́шні кума́шням знахідний кума́шню кума́шні орудний кума́шнею кума́шнями місцевий на/у кума́шні на/у кума́шнях кличний кума́шне* кума́шні*
