Результати пошуку слова: Кума
МИРНИЙ Панас – Повiя
Упросився й Пилип Притика до Карпа Здора, свого сусiда й кума. … Скинув до його на сани мiшечкiв п'ять жита, один – пшеницi та пiвклунка пшона – увесь лишок, який можна було збути; упросився до кума, та на Варвари раненько й поїхали в город. … От добра кума! … – Та воно-то кума – кума, а христосатися з кумою й нема!
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне
Олексій Іванович запрошує панотця сідати, силомїдь усаджує й кума з кумою. … Поздоров, боже, нашого кума та пошли, господи, синові великому зрости, а виглядіти – виглядемо! … – Он як нового кума прибрали, як того снігуря! … А чи будуть же й кума на стайню водити, як і всіх? … Я кум панський, а ти – кума.
Улас Самчук – Волинь
– Ех, кума! … Кумами тiтка Зiнька i дядько Єлисей. … Розходились також, як Бог наказав… Сьогоднi у себе, завтра у кума… I сталося, як казав староста, криниця прийняла “богочоловiчий” образ i дерманцi брали вiльно воду скiльки потребували, i по всi днi свого життя. … – байдуже й iронiчно проговорив Лiнкерт.- Як Гапка закохалася в кума.
ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін
То була моя частина поживи, i саме вона цiкавила Кума. … Емоцiї на мордi Кума читалися зараз як слова у вiдкритiй книжцi. … В iменi Кума основною лiтерою була остання. … Вона взяла рiзко праворуч – i напоролася на Кума. … Блискавично й вiртуозно вивернувши голову, Дункан щосили хапнув Кума за лапу, i той втiк, припадаючи та пчихаючи.
Борис Грінченко – Серед темної ночі
Пішов до Струка та до кума Терешка Тонконоженка і розказав їм усе, що думав про Романа. … — озвалася з вулиці до Стручихи її кума Вівдя. … А вже так після жнив украдено знову пару добрих коней у Денисового кума Терешка Тонконоженка. … Денис пішов з цим до кума, але кум ніяк не хотів пристати до нього.