Результати пошуку слова: Куми
Григорій Сковорода – Наркіс
Я світло сонцевому кумиру і його світу”. “ … Суперники його — ідоли й кумири. … Як же ти посмів, знищивши голову, возвеличити хвоста, присудивши тлінню безпошкодженість, пороху — твердість, кумиру — Божество, тьмі — світло, смерті — життя! … Чи не все одно — увіритися порохові ніг твоїх чи покластися на срібного кумира?
СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями
Та годі вже, годі, тепер нічого… От готуй лишень страву, бо вже куми йдуть… (До Голохвосто-го). … ВИХІД X Ті ж, куми й Пидора. … Куми скушають, як ті чорти! … Сядьмо, куми, долі! … Куми мої, любі мої! … І лід тріщить, і комар пищить, А то кум до куми порося тащить. … Розступіться, куми мої милі: Секлита Лимариха ґуля!
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне
– Таких: як знайдеться дитина, то вийти з двору й першого стрічного в куми запрохати. … – не второпав пан.- Я тебе до себе в куми прошу… Чув? … У куми! … А Федір дума: “Ох, знаю я, в які-то куми ти просиш мене з дочкою. … Федір і Марина приложилися вустами до тії куминої руки. … А як почали закликати в куми, то ще більший страх мене пройняв.
Улас Самчук – Волинь
Тiтка Зiнька i Настя сестри, але кажуть собi “ви”, бо ж вони куми. … Богу дякувати, Зiнька навинулась надвечiр i все, як там було, оповiла, казала, що цього року люду було, як того маку, i куми, i свати, i сусiди, i навiть Домаха з Пiвча. … Справжнiй дядько Гапон, коли вертається з “трахтиру” до своєї куми Килини Пiдпiдьомчихи.