Результати пошуку слова: Кум
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
(“Великомученице кумо!”) … Кума моя і я…” “ … Я оддам, я продам Кумові хатину, Я куплю, я зроблю Яточку під тином; Торгувать, шинкувать Буду чарочками, Танцювать та гулять Таки з парубками. … Ой гоп не сама – Напоїла кума І привела до господи. … Я не ляжу спати дома, А до кума До Наума Піду в клуню на солому.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
якби господь послав гостей, то все б таки більше з'їлось і випилось в кумпанії,– сказав Прокопович.– Чи не послати б поблизу в Сухоліси або в Черкас та попросити батюшок та матушок. … Кажуть люди, як не ростуть діти, треба покликати в куми або старця, або першого, хто на у.іиці стрінеться,– говорила Онися.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
Ой кумо… – … Ой кумо… – … Ой кумо… Вщухає дощ. … Ой кумо… Сирота, звісно… Печальні гостини закінчилися пізно. … Що вже роботяща, то вірите, кумо, не дасть мені за холодну воду взятись. … – Діло не в картах, кумо,- заперечує Мирон,- а в тому, що ми збираємось і ведемо розмови душевні. … – А-а, кумо, а де ж кум?
Борис Грінченко – Під тихими вербами
А далі ще сидять Денисів тесть Манойло Гаврилович, Домашин батько, біля нього сват Остап Колодій, кум Терешко Тонконоженко та Яхрем Рябченко — все багатирі, гарно повдягані, в синіх чумарках, у таких, як і в Дениса, тільки Рябченко по-городянському — в жакетці. … А кум Терешко (він же при панах був, то знає, як сказати) доточив: —
С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми
Крім кумовства, ми були задушевними друзями і однодумцями. … З’явився я до своїх кумів на Трійцю вже на світанку. … На умовляння куми Наді щось перекусити – я відмовився. … У куми прекрасне сопрано, вона – солістка хору. … Кум Василь – хороший тенор. … Головна вулиця Адамкова, на якій живуть мої куми Петришини, веде прямо до шосе.