Результати пошуку слова: Кум
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Під ним ще не висохли весняні калюжі – аж зацвіли, позеленіли: кумкають в них жаби рано й вечір. … стріва її кума. … – То ж воно, кумонько, саме!.. … – каже кума, перехрестившись. … Прийшлось кумів брати, – … Москаль за кума, сама Оришка за куму. … Шануючи одна одну, кожна поклялася в душі, що як будуть у них діти, взяти одна другу кумою.
Григорій Сковорода – Наркіс
Я світло сонцевому кумиру і його світу”. “ … Суперники його — ідоли й кумири. … Як же ти посмів, знищивши голову, возвеличити хвоста, присудивши тлінню безпошкодженість, пороху — твердість, кумиру — Божество, тьмі — світло, смерті — життя! … Чи не все одно — увіритися порохові ніг твоїх чи покластися на срібного кумира?
Улас Самчук – Марія
Куми, свати, сусіди. … Куми й свати наливаються яркими барвами і з кожним «ггівоком» підвищують говір. … — То, чуєте, куманю, які там оглядини. … То, кумо, що вже до праці, то знаєте… У мене народ не дармує. … Першим кумом взяла Марія Мартинового Романа, першою кумою дячиху. … Назганяв кумів і горілки, помирився із Михайлом та Одаркою.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада
Примножена дурість залишається тією ж дурістю, тільки й того, що стає більш кумедною. … Одного разу, зо два тижні тому – чи правду я кажу, куме Барбароне? … Правду я кажу, куме Барбароне? … Тоді ті, що звисатимуть останні над безоднею, кумедно звиваючись і попискуючи, і серце тішитимуть, і око милуватимуть.
ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос
І нехай хтось поквапиться назвати цього вайлуватого пиволюбного монстра кумедним. … Повз неї пробігає кумедними Гномами двійко станисла-вівських художників. … В руці він жмакає кумедну куцу торбу, подібну до бідойного тлумака сковородинських часів. … Авреоля народницького служіння вважається перевченою нашою молоддю за кумедну.