Результати пошуку слова: Куря
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Лiтня спека застелила його на долоню курявою. … Курява посiла на семiнаристiв, облiпила їм лиця так, що вони не впiзнавали один одного. … Пiт котився з їх потьоками i, помочивши чорну куряву, пописав їх лиця довгими смужками. … По хатi пiшла страшна суха курява, наче густий дим валував клубками, пiдiймаючись проти сонця.
Анджей Сапковський – Останнє бажання
Кобила шарпнула головою, дико заіржала, затупотіла, затанцювала на стежці, здіймаючи куряву із сухого листя. … В повітрі висів гострий запах куряви. … З-під куряви і павутини з портрету водянистим поглядом дивилося пухке, сумне та прищаве обличчя непримітного товстунчика. … Із куряви випірнув джин, величезний, наче стодола.
Улас Самчук – Марія
Ступає обережно по верстві куряви дороги, після — по росі. … Долиною по куряній дорозі вертають з піль селяни. … На полях парадують півкопи, а дорогами коні іржуть і тисячі мужицьких ніг збивають хмари куряви. … Рвуться виспіви під небо, топчуть мужицькі ноги куряні дороги, іржуть коні, й виблискують на сонці багнети.
ШКЛЯР Василь – Залишенець
Несосвітенна мара вилупила до мене великі, мов курячі яйця, баньки, белькотіла якесь безглуздя, а потім ухопила мене за чобіт і припала до нього своїми закривавленими губами. … Хмара куряви котилася все ближче до Головківки. … Відриваючи курятину великими шматками, він щедро її присолював і їв так смачно, що лящало за вухами.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Курява поволі вляглась, за возом наполоханими пташенятами злітав сухий лист. … Курям за сідало стало. … Теж, видно, рубака — не курям голови зносив. … Тільки курява закурить! … — Що ж це ти хочеш, щоб я став курячим батьком? … — Не стільки перед курми, як перед курячою матір’ю. … А курява підіймалась і застеляла шлях.