Кус Posted on by / 0 Comment кус – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний кус ку́си родовий ку́са ку́сів давальний ку́су, ку́сові ку́сам знахідний кус ку́си орудний ку́сом ку́сами місцевий на/у ку́сі на/у ку́сах кличний ку́се* ку́си* [розм.]
Кусак Posted on by / 0 Comment куса́к – іменник чоловічого роду (кусень) відмінок однина множина називний куса́к кусаки́ родовий кусака́ кусакі́в давальний кусаку́, кусако́ві кусака́м знахідний куса́к кусаки́ орудний кусако́м кусака́ми місцевий на/у кусаку́ на/у кусака́х кличний кусаку́* кусаки́* [
Кустар Posted on by / 0 Comment куста́р – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний куста́р кустарі́ родовий кустаря́ кустарі́в давальний кустаре́ві, кустарю́ кустаря́м знахідний кустаря́ кустарі́в орудний кустаре́м кустаря́ми місцевий на/у кустаре́ві, кустарю́, кустарі́ на/у кустаря́х кличний куста́рю кустарі́
Куснути Posted on by / 0 Comment кусну́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив кусну́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа кусні́мо, кусні́м 2 особа кусни́ кусні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа кусну́ куснемо́, кусне́м 2 особа кусне́ш куснете́ 3 особа кусне́ кусну́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … кусну́в кусну́ли жін.р.
Кусочок Posted on by / 0 Comment кусо́чок – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний кусо́чок кусо́чки родовий кусо́чка кусо́чків давальний кусо́чку, кусо́чкові кусо́чкам знахідний кусо́чок кусо́чки орудний кусо́чком кусо́чками місцевий на/у кусо́чку, кусо́чкові на/у кусо́чках кличний кусо́чку* кусо́чки*
Ремісничо-кустарний Posted on by / 0 Comment ремісни́чо-куста́рний – прикметник відмінок однина множина чол.
