ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко
Дяк Григорій Комарницький перестав ходити і став як укопаний, нерушно дивлячись у куток. … Іван знову подививсь у куток, ніби там сидів невидимий підказько, і з чужого голосу він і говорив. … Виповівши ту орацію, пан пономар аж упрів, тож змушений був утерти піт з чола, а тоді знову зизо подививсь у куток.