Skip to content Мене вхопили Січовики в ясир, і я збираюсь Давно побачить сей куточок милий, Сю старосвітську низькорослу хату, Де ти мене, маленького, учила, Як слухать матері, коритись тату, Де мати няньчила мене, пестила, І спатки на руках односила в кімнату». — Перший виник перед паном Перфецьким сам господар, маленький зворохоблений італієць непевного віку, під вусом, можливо, наліпленим, і з безконечним папіросом у кутику вуст, пан Даппертутто, секретар фундації, рухливий і вертлявий, чи, що так скажу, ртутлявий. 