Результати пошуку слова: Куш
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка
– Та кушайте на здоров’я, ваше благородіє! … Отже, берете у суд бублички, то як станете її кушати, то і згадаєте, хто їх приніс, та і про мене згадаєте. … – Кушати гуляючи буду, та згадати не згадаю. … Жандар, проведи єйо тихонько до меня та не обідь єйо дорогою і вели єйо пакармить: может, она кушать хочет».
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Вона відвертається від нас, потім переходить на кушетку й лягає лицем до стіни. … Вона встає, прудко переходить до кушетки й падає головою в зелену, вишивану подушку. … До моря вона вже майже не ходить, пролежуючи всі дні на старій кушетці. … — таксамо холодно випускає вона слова й показує мені на фотель біля кушетки.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ
чиновник куштував ім’я, наче льодяник, й одночасно немов дорікав: «А Вам відомо, скільки таких Матильд морочить мене щодня?». … Думки кушпелилися в Сергієвій голові, як дорожня курява; все, що сподіялось, виглядало, наче він отримав навздогін знижку, хоча його ніхто не питав, чи потребує він того, на що її було дано.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Пішла ходором думка за думкою… Ось з-за села піднялася страшенна кушпела. … Вихор підхопив її високо-високо і мчав прямо на село… Максим побачив – і згадав дідову оповістку про боїще з татарвою… То не кушпела кушпотить, то татарва мчиться на наших!.. … Крик, зик, галас несеться разом з кушпелою… «Стійте, братця!