Результати пошуку слова: Кущ

Червона барва знову залила Володимирові обличчя, бо йому таки довелося схопитися рукою за кущ полину, щоб підтягтись по крутосхилі. … 17 Сидів на розкладному стільці-палиці і був такий непорушний, що з сусіднього куща спустився безбоязно на невидимий, бозна-коли протягнутий павутинку-місток, невеликий срібний павук.

кущоподі́бний – прикметник відмінок однина множина чол.

кущорі́з – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний кущорі́з кущорі́зи родовий кущорі́за кущорі́зів давальний кущорі́зу, кущорі́зові кущорі́зам знахідний кущорі́з кущорі́зи орудний кущорі́зом кущорі́зами місцевий на/у кущорі́зі на/у кущорі́зах кличний кущорі́зе* кущорі́зи*

Кущ прямостоячий. … Кущ прямостоячий. … Кущ прямостоячий. … Форма куща – напіврозлога. … Кущ напіврозлогий. … Р о с л и н а висотою 210-215 см, не кущиться. … Р о с л и н и висотою 230-240 см, не кущаться. … Р о с л и н а висотою 190-200 см, не кущиться. … Рослина висотою 230-240 см, не кущиться.

З землі куряться у прозору блакить пахощі засоромлено білих черешень, ніжно-рожевих яблунь, молодих кущів із дитячими щічками листочків і післядощовоі смачної вогкості землі. … За спиною в пухнастих фіолетових кущах бузку ляскотить батогом і ніжно ухкає соловейко — рідкий гість Німеччини.

кущи́тися – дієслово недоконаного виду Інфінітив кущи́тися, кущи́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа кущи́тиметься кущи́тимуться ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа кущи́ться куща́ться Активний дієприкметник Дієприслівник кущачи́сь* МИНУЛИЙ ЧАС чол.

Підстрелити з-за куща індіянина – це значить тільки вдатися до його власної улюбленої вихватки. … і розсовуй кущі; з усім іншим я впораюсь сам. … На всьому її протязі низько до води схилялися дерева й кущі, полощучи свої віти Б прозорій купелі. … Кілька зрубаних і вміло прилаштованих кущів довершили справу.

кущі́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний кущі́ння родовий кущі́ння давальний кущі́нню знахідний кущі́ння орудний кущі́нням місцевий на/у кущі́нні, кущі́нню кличний кущі́ння*

Кущове́ – … іменник середнього роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Кущове́ родовий Кущово́го давальний Кущово́му знахідний Кущове́ орудний Кущови́м місцевий на/у Кущово́му кличний Кущове́

Коли ми вийшли з кущів на піщаний берег, я позирнув навкруг себе, і серце моє радісно заколотилося, а душа врадувалася з тієї краси, що відкрилася перед моїми очима. … Острів, на який ми попали, був горяний і майже поспіль заріс прегарними деревами, кущами й чагарями, що тішили око багатством барв.