Результати пошуку слова: Кінь

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Кінь став дибки, граціозно зігнувши шию. … – Будемо заводити вечори з танцями, будемо прокатуватись кіньми; дамо собі ради!– крикнули молоді офіцери. … Я тебе візьму з собою: під'їду кіньми під садок пізненько, а ти вийдеш до мене через сад, та й полинемо далеко, далеко!

ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі

Posted on by / 0 Comment

Дівчина натягнула повід, і кінь, ставши дибки, зупинився як вкопаний. … Біля трактора кінь слухняно зупиняється. … Раз, другий, третій, коротенька спідничина її надувається, мов парашут, і кінь злякано стриже вухами. … Степка підводить голову, і кінь бачить сльози, що котяться по її щоках… А десь здалеку вітер доносить Юхимів голос: –

ПАЛЕОКОНТАКТ: МІФИ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ? Іван Мозговий

Posted on by / 0 Comment

На золотому передку стояв могутній колісничий Індри, прославлений у трьох світах своїм мистецтвом управляти кіньми Маталі, а над головою його розвіювався голубий стяг владики небесного царства. … Така зарозумілість людини обурила Зевса; він наслав на Пегаса овода, після укусу якого кінь збісився і скинув Беллерофонта на Землю.

Стиплер

Posted on by / 0 Comment

сти́плер – іменник чоловічого роду, істота (кінь) відмінок однина множина називний сти́плер сти́плери родовий сти́плера сти́плерів давальний сти́плерові, сти́плеру сти́плерам знахідний сти́плера сти́плери, сти́плерів орудний сти́плером сти́плерами місцевий на/у сти́плерові, сти́плері на/у сти́плерах кличний сти́плере сти́плери

Громак

Posted on by / 0 Comment

грома́к1 – іменник чоловічого роду, істота (кінь) відмінок однина множина називний грома́к громаки́ родовий громака́ громакі́в давальний громаку́, громако́ві громака́м знахідний громака́ громаки́, громакі́в орудний громако́м громака́ми місцевий на/у громаку́, громако́ві на/у громака́х кличний грома́че громаки́

Битюк

Posted on by / 0 Comment

битю́к – іменник чоловічого роду, істота (кінь) відмінок однина множина називний битю́к битюки́ родовий битюка́ битюкі́в давальний битюку́, битюко́ві битюка́м знахідний битюка́ битюки́, битюкі́в орудний битюко́м битюка́ми місцевий на/у битюку́, битюко́ві на/у битюка́х кличний битю́че битюки́

Бендюг

Posted on by / 0 Comment

бендю́г – іменник чоловічого роду, істота (кінь) відмінок однина множина називний бендю́г бендюги́ родовий бендюга́ бендюгі́в давальний бендюго́ві, бендюгу́ бендюга́м знахідний бендюга́ бендюги́, бендюгі́в орудний бендюго́м бендюга́ми місцевий на/у бендюго́ві, бендюгу́ на/у бендюга́х кличний бендюгу́ бендюги́

Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів

Posted on by / 0 Comment

Він оглянув хворого батька, нашвидку пообідав на запрошення моєї матері і вийшов у світлицю випалити люльку, поки йому приведуть коня: кінь залишився в селищі, бо при нашому заїзді не було стайні. … у вас добрячий кінь. … Том здригнувся, мов підострожений кінь, але Сілвер навіть оком не змигнув.