Результати пошуку слова: Кінь

Воронець

Posted on by / 0 Comment

вороне́ць1 – іменник чоловічого роду, істота (кінь) відмінок однина множина називний вороне́ць воронці́ родовий воронця́ воронці́в давальний воронце́ві, воронцю́ воронця́м знахідний воронця́ воронці́, воронці́в орудний воронце́м воронця́ми місцевий на/у воронце́ві, воронці́, воронцю́ на/у воронця́х кличний воронцю́ воронці́

Битюг

Posted on by / 0 Comment

битю́г – іменник чоловічого роду, істота (кінь) відмінок однина множина називний битю́г битю́ги родовий битю́га битю́гів давальний битю́гові, битю́гу битю́гам знахідний битю́га битю́ги, битю́гів орудний битю́гом битю́гами місцевий на/у битю́гові, битю́гу на/у битю́гах кличний битю́гу битю́ги [рідко]

Биндюг

Posted on by / 0 Comment

биндю́г – іменник чоловічого роду, істота (кінь) відмінок однина множина називний биндю́г биндю́ги родовий биндю́га биндю́гів давальний биндю́гові, биндю́гу биндю́гам знахідний биндю́га биндю́ги, биндю́гів орудний биндю́гом биндю́гами місцевий на/у биндю́гові, биндю́гу на/у биндю́гах кличний биндю́гу биндю́ги [розм.]

Бахмат

Posted on by / 0 Comment

бахма́т – іменник чоловічого роду, істота (кінь) відмінок однина множина називний бахма́т бахма́ти родовий бахма́та бахма́тів давальний бахма́тові, бахма́ту бахма́там знахідний бахма́та бахма́ти, бахма́тів орудний бахма́том бахма́тами місцевий на/у бахма́тові, бахма́ті на/у бахма́тах кличний бахма́те бахма́ти [діал.]

ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців

Posted on by / 0 Comment

А двірникові снилося, що із стайні утік кінь. … Офіціант почав тупцювати, як кінь. … Білий кінь голосно просив пробачення. … Чоловік, її любий чоловік у жовтих черевиках лежав на далекій московській землі, і вогнедишний візницький кінь бив копитом об його голубі гарусні груди. … Що я – кінь, який на нього наїхав?

Тарпан

Posted on by / 0 Comment

тарпа́н – іменник чоловічого роду, істота (дикий кінь) відмінок однина множина називний тарпа́н тарпа́ни родовий тарпа́на тарпа́нів давальний тарпа́нові, тарпа́ну тарпа́нам знахідний тарпа́на тарпа́ни, тарпа́нів орудний тарпа́ном тарпа́нами місцевий на/у тарпа́нові, тарпа́ні на/у тарпа́нах кличний тарпа́не тарпа́ни [іст.]

Комонь

Posted on by / 0 Comment

комо́нь – іменник чоловічого роду, істота (кінь) відмінок однина множина називний комо́нь комо́ні родовий комо́ня комо́нів давальний комо́неві, комо́ню комо́ням знахідний комо́ня комо́ні, комо́нів орудний комо́нем комо́нями місцевий на/у комо́неві, комо́ню, комо́ні на/у комо́нях кличний комо́ню комо́ні [арх.]

Кандиба

Posted on by / 0 Comment

канди́ба – іменник жіночого роду, істота (худий, виснажений кінь; шкапа) відмінок однина множина називний канди́ба канди́би родовий канди́би канди́б давальний канди́бі канди́бам знахідний канди́бу канди́би, канди́б орудний канди́бою канди́бами місцевий на/у канди́бі на/у канди́бах кличний канди́бо канди́би [розм.]