Результати пошуку слова: Кіт

Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК

Posted on by / 0 Comment

Спихальський пирхнув, мов кіт, і, зареготавши, згріб Арсена в обійми. … Прийнявши таке рішення, він відправив піхоту до Відня через острів Шют, утворений рукавами Дунаю, а з кіннотою почав відступати через Альтенбург і Кітзее. … Спихальський скрадався тихо, мов кіт, тримаючись рукою за кам'яну стіну.

Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів

Posted on by / 0 Comment

Незнайомець пильно стежив за дверима заїзду, завмерши біля входу, мов кіт, що чигає на мишу. … А один бачив навіть невеличке суденце в затоці, що називається Кіттова Дірка. … Тим часом начальник митниці зі своїми вершниками подався до Кіттової Дірки.

ЯК ПИСАТИ РЕКЛАМНІ ТА PR-ТЕКСТИ Навчальний посібник

Posted on by / 0 Comment

Перша причина – це кіт, життя якого не можливе без корму рекламованої марки, друга – власник, якому дуже подобаються коти, тощо, закінчуючи тим, що встояти перед проханням пухнастого улюбленця не можливо. … 55Олександр Якушенко (керівник відділу дизайну і реклами інформаційно-рекламного бюро «Чеширський Кіт»).

КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ

Posted on by / 0 Comment

У нього там і зарості ожини, і таємнича ниточка стежини, і вулики, і в жолобі водичка, і вплетений у верби живопліт, і хата, як старенька рукавичка – в ній кіт живе, цвіркун живе і дід. … Кіт спину вигнув у тигрясту смужку, помуркотів та й знов заліг у стружку.

ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»

Posted on by / 0 Comment

Професор скинув кітель, залишився в спідній сорочці, роззувся і ходив босий. … За столиком біля вікна Ковальчук помітив людину в морському кітелі і з пов’язкою на оці. … На «Хемпшірі» загинув англійський військовий міністр, лорд Кітченер. … Лише Анч випадково одягнув кітель з форменими ґудзиками.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Дійсна влада є в кітки, яка навіть одвертається від миші, даючи їй повну волю тікати. … І голос той самий — м’якенький, ніжний, як лапка кіточки. … І голос його вже не м’якенький, як лапка кіточки, а чудний, суворий, рипучий, як рип дерева. … Долі, як кітна з випнутою спиною, розкарячилась книжка.

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

Моя мати пересаджувала якісь цвіти в зільнику з служницею, а я проходжувався алеєю від хати до дороги, любуючись чудовим дощем, відсвіженим повітрям, поглядаючи тут і там за тими мряками, що, клублячись, садили, мов з кітлів, з-поміж яруг і гнали кудись в далечину над верхів’ям заліснених гір, відслонюючи синє небо.