Володимир Винниченко – Відродження Нації Posted on by / 0 Comment Умовою допущення таких елементів як у лави партії, так і в радянські установи повинна бути попередня перевірка їх працьоздатности й відданости інтересам працюючих на ділі, і перш за все на фронті – в лавах дієвої армії.
ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР Posted on by / 0 Comment Живуть душа в душу, біля їхнього двору, ніби знак ідилічної згоди в сімействі, під навислим цвітом акацій — лавиця чепурненька, зручна, з бильцем.
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи Posted on by / 0 Comment Я підвів голову і тієї ж миті побачив, як спочатку одна, потім дві, а далі більше й більше – вже ціла лавина – зірок посипалася на ліс.
РОМАНЧУК Олег – Право на істину Posted on by / 0 Comment Я підвів голову і тієї ж миті побачив, як спочатку одна, потім дві, а далі більше й більше – вже ціла лавина – зірок посипалася на ліс.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії Posted on by / 0 Comment І тільки тоді він побачив людину, яка йшла крізь гримучу лавину автомобілів, наче крізь воду, і йшов саме їй, Ладі, назустріч.
ЩЕРБАНЕНКО Джорджо – Шість днів на роздуми Posted on by / 0 Comment То була ціла лавина слів, схожа на мову душевнохворих з проявами аутизму, промазувана беззвучним, механічним, сухим і через те якимсь несвітським голосом.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Породілля, котра всі прикрощі пережила під наркозом, страдницьки смоктала скибочку помаранчі й скаржилась на жахливий головний біль, але ж не до неї покликали мене, доссвідченого лікаря-реаніматора… Тільце новонародженого звивалося в корчах так, ніби борсалося під вагою тисячоліть, що впали на нього, як снігова лавина.
МАЙН Томас Рид – Вершник без голови Posted on by / 0 Comment Ще мить – і мустанги вщерть заповнили той вузький прохід і нестримно, мов гірська лавина, ринули на галявину.
РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі Posted on by / 0 Comment Слова набігали лавиною, і важко було їх піймати.
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment Товариство, що залишилося позаду, перепровадив я коротшою дорогою до якогось самітного чабана, де вони, заклавши лавицю з усяким їдлом і напитками, вижидають вас.
