КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ
А вдалині вже Лавра нездвиженна вечірнє сонце брала на хрести… … …Вже поночі до Лаври добирались. … Вже ось-ось і Лавра. … …Але коли ми підійшли до Лаври, вже ніч була. … У Лавру не пускають волоцюг. … Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. … Вже тут книжки друкуються у Лаврі.