Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Місто не потребувало лазень і ванн, казанів, під якими тріскотіли би дрова, і басейнів, у яких надмір хлору робив би воду зеленою, а церу — пересохлою.
СКОВОРОДА Григорій Савич – Сад божественних пісень Posted on by / 0 Comment Давидiв сину, Лазаря ти поставив Iз мудростi землi до небесної слави.
Конспект лекцій з дисциплін «ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНОЇ СПРАВИ» Posted on by / 0 Comment побутового обслуговування населення (лазні, душові, парикмахерські, пральні, фотолабораторії, кінолабораторії, ательє та ін.);
ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ Posted on by / 0 Comment звір завбільшки як великий кошлатий брудний собака, з довгими міцними кігтями на лапах, завдяки яким він міг лазити по стовбурах дерев і харчуватися листям. … Колоністи дуже швидко призвичаїлися лазити мотузяною драбиною.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ РОЗЧИНУ ДЛЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ «ВІРОСАН МАКС» Posted on by / 0 Comment Ряд дезінфектантів – препарати хлору, йоду, формальдегід, бактерицидні УФ-лампи ПРК-2, ПРК-7, лазерне випромінювання, озонування — досить «агресивні» у відношенні як до оброблюваних поверхонь так і для персоналу, який працює із даними препаратами.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Коли ж лаз до схрону розкопали, то виволікли на сніг шість трупів.
Тарас Григорович Шевченко – Княгиня Posted on by / 0 Comment Просто пухли з голоду; лазять, було, серед вулиці, наче цуценята, та тілько й знають одне слово: “папи, папи!”…
Журнал Сучасність 1961 – 1991 Posted on by / 0 Comment 5 Лазурністю поруч проведено з незабудки, чи — сам переблиск роси та брилянтів, чи від небозводу: для пам’яті серця здобути — в блакитній мандрівці, немов корабляній.
ПАШЕК Мирко – Ловці перлів Posted on by / 0 Comment …моря, й занадто рідко виривався до Європи, але навіть і під час тих коротких та нечастих візитів пан Бабелон якомога швидше влаштовував усі справи й чимдуж поспішав на Лазурний берег.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Ще під кінець того таки літа, якось у неділю, після обіду, сиділи вони втрьох за хатою й куштували червонобокі спасівські яблука, а Марко перед ними лазив собі по шпоришу.
