ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Коробка коли прочув – одразу сватів лослав; не було йому рівного в Рябому Хуторі по силі й красі, по вмінню грати на гармошці й на вечорницях дівчат лапати.
Жюль Верн – 20 000 льє під водою Posted on by / 0 Comment Між іншим, треба сказати, що в своєму рідному середовищі, тобто у воді, тюлені, які мають дуже гнучкий хребет, вузьке тіло, вкрите короткою й густою шерстю, плавають чудово завдяки перетинчастим лапам.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Спочатку – мов жарт, а потім дика лють їх пащі пінить, Б'ються лапами обоє, смерть – і та борні не змінить; Налякалася тигриця – так жіноцтво завше чинить.
Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки Posted on by / 0 Comment А коли він повернувся, вона притиснулася до нього, оповила своїми лапами.
БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка Posted on by / 0 Comment А коли він повернувся, вона притиснулася до нього, оповила своїми лапами.
Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма Posted on by / 0 Comment Голову тримають високо, крила опущені, мов дві руки, хвіст стримить на одній лінії з лапами; схожість із людською постаттю настільки разюча, що легко може обманути при неуважному погляді або в сутінках.
Малолітній – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Це всьо незадовго минеться, як страшний сон, бо ви в саму пору пробудитеся, так як і тепер пробудились зі сну поки ще він вас своїми лапами не захопив…
КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій Posted on by / 0 Comment Протерши очі й трохи отямившись від збентеження та подиву, Гетті побачила мале дитинча звичайного американського бурого ведмедя, яке стояло на задніх лапах і дивилося на неї, ніби запитуючи, чи безпечно буде знову підійти до неї.
Іван Кривуцький – За полярним колом Posted on by / 0 Comment Деякі вибігали поміж колючими дротами або попід воротами на дорогу за зоною і там на задніх лапах виглядали приходу колони.
МАЙН Томас Рид – Вершник без голови Posted on by / 0 Comment …коли ясний повний місяць тихо пливе на сапфіровому небесному склепінні, коли далекі гори не оповиті серпанком і, здається, до них рукою сягнути; коли стихає вітрець і лапате листя тропічних дерев непорушно завмирає, ніби дослухаючись до дивовижного нічного хору, в якому злилися голоси всіх живих істот, що є в природі, –
