ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Захоче її співчуття й ласки й, може, поклянеться, що, коли вибереться з цієї халепи, обов’язково підніметься на гору і вип’є з її рук води. … Подивилася йому у вічі і ввійшла в глибину щедрої синьої ласки, що випромінювалася з його очей. … Меланка ж сміялася й плакала, корова покірно приймала ласки, а потім виходили вони у двір.