Результати пошуку слова: Лас
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
Але його очі одразу стали тихі, навіть якісь солоденькі, ласкаві; він обвів ними Мурашкову, неначе погладив м'якеньким оксамитом. … – М'який, як оксамит, ласкавий і веселий. … До його гордовитої постаті, до його суворих очей не пристає ласкавий м'який голос. … А той баритоновий голос, м'який, ласкавий, не заглушався.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
Через гори високії, через води глибокії, через краї чужі несходимі мчить воно ластівкою, за синами шукаючи, їх виглядаючи, та й – повертається назад змучене, – … Він відчиняв перед Андрієм двері і, промовивши «будь ласка», обережно тримав їх, поки Андрій пройде, а тоді зачиняв без стуку і йшов поруч.