МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
Даремно лютував і лаявся Мюрад-Гірей, даремно розмахував шаблею і погрожував своїм воїнам найлютішою карою. … Він стукав шаблею, пирхав, мов кіт, і лаявся, мов перекупка на базарі. … – лаявся худий, непосидющий дяк Микита Зотов, швидко ходячи по великій кімнаті і розчісуючи дерев'яним гребінцем рідку рудувату борідку.