Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ
Вони лежали, а олень продовжував стояти, здивований та очуднений, а коли пішов, ще довго долинав хрускіт гілок у хащах. … Хоча Зубри лежали під боком, вони ніколи там не були — у поселеннях, загублених на відрубі, мовби на іншій галактиці, тоді як до них лічені кілометри. … Ранець недбало лежав на підлозі, наче вительбушений борсук.