Результати пошуку слова: Лет
Олесь Гончар – Берег Любові
Буває, що розходяться мирно, а буває — за овечий хвіст зчиняється бійка, пускаються в діло мечі й батоги, гаряча кров бризкає на мармур льодів, і котрийсь бородатий уже летить сторчма в ополонку, відтепер кочуватиме десь там, у підводдях. … Само летить! … Коли насувається, летить на тебе океан розжареного повітря…
Євпраксія – Загребельний Павло
З київського валу, із заборола, мовби з самого неба, летіли на неї квіти й вінки; квіти встеляли дорогу, вони росли позад неї, відгороджували Євпраксію від Києва, може, й навіки. … Бо Заубуш вправно підставив одному з них дерев'янку, і поки той летів сторч головою, другий падав від Заубушевого меча.
Остап Вишня – Усмішки, фейлетони, гуморески
І летить! … – Куди летить? … – На землю летить! … – Чого летить? … З криком: «Обірвалось і летить!» – … Летить! … летить! … – Летить, – … – Сонце летить! … На зяб, мабуть, не виорали, а авансом за трудодні одержали, вирвалися й летять! … – Куди летять? … – На Київ летять! … Одірвались і летять. … А що мені думати, коли воно аж три роки летітиме?
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
— Бомби летять… ось яка історія. … «Що з тих тополь — один пух летить». … Вишні давно вже родять, і пух із тополь летить, як цвітуть на початку червня, і Мар’яна любить той пух. … 11 Летять студентські чуби! … Це вже не міни — снаряди летять, прошуговують, здається, над самою головою, аж глухнеш від них, аж лопаються барабанні перетинки.
КАНН Мария – Блакитна планета
Хтось стрілою летів до них з-над Атлантичного океану. … Ага… Ти летів до нас. … – Летимо? … – Летимо. … Коли Агнешка летіла вночі, Юн провів їй рукою по очах, і вона почала бачити в темноті. … Ліпше, аби ти летіла до Варшави, а не їхала. … Летіла височенько. … Він не знав, з якою швидкістю і в якому напрямку вони летіли.