КОСТЕНКО Ліна – Збірка віршів
І юнаки, верткі від мімікрії, вже перешиті на новий фасон,– хто зна од чого очі щось мокріють, і сниться їм якийсь забутий сон… Пливли ми ввечері лиманом Пливли ми ввечері лиманом. … В туман, лиман, у річку Конку Впадали наші голоси. … А там – Дніпро, аж ген до Базавлука, аж за пороги й далі за лиман.