Лимарювати

лимарюва́в лимарюва́ли жін. лимарюва́ла сер. лимарюва́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник лимарюва́вши

Лимариха

лимари́ха – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний лимари́ха лимари́хи родовий лимари́хи лимари́х давальний лимари́сі лимари́хам знахідний лимари́ху лимари́х орудний лимари́хою лимари́хами місцевий на/у лимари́сі на/у лимари́хах кличний лимари́хо лимари́хи

Лимарівна

лимарі́вна – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний лимарі́вна лимарі́вни родовий лимарі́вни лимарі́вен давальний лимарі́вні лимарі́внам знахідний лимарі́вну лимарі́вен орудний лимарі́вною лимарі́внами місцевий на/у лимарі́вні на/у лимарі́внах кличний лимарі́вно лимарі́вни

Лимарювання

лимарюва́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний лимарюва́ння родовий лимарюва́ння давальний лимарюва́нню знахідний лимарюва́ння орудний лимарюва́нням місцевий на/у лимарюва́нні, лимарюва́нню кличний лимарюва́ння* [розм.]

СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями

Секлита Пилипівна Лимариха – сестра Сірчисі, перекупка. П и д о р а – поденщиця у Лимарихи. Степан Глейтюк – був наймитом у Лимарихи, тепер слюсар. М а р т а – бублейниця Устя – черевичниця Меронія – живе при монастирі, гості у Лимарихи. Галя Лимаришина. Щоб ще такого шелихвоста не вдержати, та не була б я Секлита Лимариха!