Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом Posted on by / 0 Comment Дихання було дуже слабке, в ньому ледь вгадувалося життя – навряд чи від нього затремтів би бодай маленький листочок, пушинка чи волосинка.
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно Posted on by / 0 Comment …треба виринати у його кабінеті, мов той Пилип з конопель, а з’являтися ввічливо і обов’язково з течкою слідчої справи в руках, навіть якщо у цій течці лежить один-єдиний листочок з твоїми поспішними нотатками.
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment Зрідка з дерева злітав листочок, мов щоб нагадати про близьку осінь.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький Posted on by / 0 Comment подумала Гризельда і в гордої магнатки десь узявся ласкавий погляд в гордовитих очах; а легенький осміх сам злетів з її повних малинових уст, неначе листочок спав з пишної троянди, зірваний легесеньким вітром, заманячів у повітрі й в одну мить сховався десь в зеленому листі.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Спершись на лутку, спостерігав, як вода несе салатовий, ще до пуття не розпуклий листочок, напівскрутень, що тим дужче нагадував човник, але то вже було наприкінці останнього класу, і про того хлопця не думав, бо не звик думати про те, що відійшло…
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3 Posted on by / 0 Comment і мені байдуже, назвеш ти його «асеа араніон» чи целемою, аби дістав хоч листочок!
ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно Posted on by / 0 Comment …Ліста, Омелер, безіменний торговець рибою – її закинули аж під дальній кінець столу, де вона нарешті упокоїлася під перекинутою склянкою, і та склянка переховувала листочок у безпеці під своєю скляною спідницею аж до пізньої ночі, аж доки не прийшли циганки-прибиральниці і не змели записку (разом зі шматками їжі, які впали зі столу…
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment Тоді, обережно ступаючи, щоб не тріснула під ногами жодна галузка, не сколихнувся і не шелеснув жодний листочок, відійшли в глибину саду, спустилися до берега лиману і сіли біля самої води на м’яку холодну траву.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment На їх було видко кожний листочок, кожну гiллячку!
