Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів
У повітрі чувся якийсь особливий, гнилотний запах – дух прілого листя й трухлого дерева. … Вони росли на піску, наче кущі терну, мали чудно покручене гілля й густе листя, подібне до стріхи. … Страшенно перелякавшись, я кинувся під захист густого листя найближчого вічнозеленого дуба і принишк там, наче миша.