ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє
Та й стовбури дерев були геть запорошені, і падолист того року почався рано, і ми бачили, як дорогою іде військо, як здіймається за ним курява, як спадає листя від подувів вітру, як проходять солдати і врешті на голій білястій дорозі лишається тільки опале листя. … Там дуже гарно восени, коли жовкне листя.