Skip to content Холод, тишина, крізь листя сонечко меркоче, мов злоті шнури в густині… Я став, – …
Немов ростина, у котрої корінь Хробак підточить, голову схиляє, Опустить листя, в забутті тупому Жде смерті, – …
В дебрі глибокій під скалою, де Ніколи сонця світло не доходить, А лиш під купами гнилого листя Журчить малесенький потічок, – Тремтить, як лист, Маруся молоденька, Поблідли щоки й губи у небоги. …
Затремтіла, се почувши, Мов листочок, бідна. …
Чого брат мені приснився З дивними речами, Як до мене нахилився Вістовець з листами? …
Божі крила, доню мила, Мчали, як листочок, Щоб умерти, як почую Знов твій голосочок». — Але необачнi звiрята не дiздрiли, що серед величезного зеленого листя сидiв страшенний змiй-удав (Boa constrictor), сидiв на чатах, ждучи на добичу. …
i тепло, сумирно, любо довкола, голоси пташенят зливаються з черкотом сверщкiв, шелестом зеленого листя, шваркотом потокiв в одну далеку, стрiйну гармонiю щастя, величi i спокою. 