Skip to content Краще хутчiй з очей, поки лихо дрiмає. …
До того, як на лихо, осiнь. …
Холод i голод, щораз бiльше докучливi, зачинають рухати прибитого раптовим лихом хлопчину. …
Лихо їх матерi. …
Знаю – будуть казати: “Де вiзьму, в повiтри лихої, на все тих грошей? …
Де ти то, в повiтри лихої, вискiпав, ще блiх нанесе. I знов мене прийме, Огорне, обiйме Щоденщина й лихо наземне. …
Як же тут гарно, як же тут тихо, В таку годину забудеш лихо! …
Бо пiзнаєшся ти з лихом!” “ …
Та незчувсь Бертольд, як лихо Несподiвано настало. …
Тут прийшлось Бертольду з лихом: Край чужий, ворожi люде, Голод, злиднi, вiйсько гине… Що то буде, що то буде?!. Добре було Тимосі за таким батьком і гуляти, і верховодити, і хоч усяк бачив, що Тимоха велике ледащо, і усяк знав, що від нього у селі усе лихо устає, та, еге! …
А Левко ж то труситься, як у лихорадці, та ледве промовив: – …
Не ївши, отощала, ноги потомилися, а лихо і біда на думці усе як тут.