Результати пошуку слова: Луго

Луговськой

Posted on by / 0 Comment

Луговсько́й – іменник чоловічого роду (населений пункт у Росії) відмінок однина множина називний Луговсько́й родовий Луговсько́го давальний Луговсько́му знахідний Луговсько́й орудний Луговськи́м місцевий на/у Луговсько́му, Луговські́м кличний Луговсько́й

Луговський

Posted on by / 0 Comment

Луго́вський – іменник чоловічого роду (населений пункт у Росії) відмінок однина множина називний Луго́вський родовий Луго́вського давальний Луго́вському знахідний Луго́вський орудний Луго́вським місцевий на/у Луго́вському кличний Луго́вський

Лугостійкість

Posted on by / 0 Comment

лугості́йкість – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний лугості́йкість родовий лугості́йкості давальний лугості́йкості знахідний лугості́йкість орудний лугості́йкістю місцевий на/у лугості́йкості кличний лугості́йкосте*

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

То не верби луговії зашуміли, Як безбожні ушкалі налетіли, Хведора Безрідного, Отамана курінного, Постріляли, порубали, Тільки джури не піймали, То малий джура до козака прибуває, Рани йому глибокії промиває. … Їдь ти понад Лугом-Вазавлугом Та понад Дніпром-Славутою.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

За бором стелився луг; а над лугом темрява ніби трішки порідшала. … Там десь над лугом, ген над чорно-сивою імлою снігової пустелі, мав бути колишній манастир. … Максим вабив Костика зі шляху, з цієї рівнини, геть туди до лісу, що ген-ген стояв сизою стіною праворуч за засніженим лугом, але Костик не йшов.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Кубляться та чепуряться на ньому домашні гуси та качки, сідають на спочинок перелітні журавлі, в’ють гнізда лугові чайки. … Сонце пригрівало, понад зеленим лугом слався синенький димок весняних випарів, гнав поперед себе гнилуватий болотяний душок. … — Скажуть: що воно там за дурні лугом ходять.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Отак усе лугом та лугом… I куди б зайшов? … Вiн же тут зовсiм-зовсiм не винен, все так само сталося… Хведот негайно пiддержав йому товариство, i дружний плач рознiсся в темрявi понад лугом i полями. … Грубий костистий туман поплiвся лугом. … Холодна хвиля осiннього вечора ринула лугом.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

побілілими, безкровними, що аж зморшками взялися, устами Марков цілує Горицвіта і, притуляючи до грудей сповиту поранену руку, прямує луговою стежкою до хат. … І знала мати, що зараз дочка буде лугом змивати коси, розчеше кучері і, не заплітаючи їх, перев’яже на ніч биндою.