УГАРОВ Григор – Невидимий риф
Він скрадався напівтемною вулицею, припадаючи до парканів і лякливо озираючись навкруги. … Його голос лунав хрипко, люто, широкі груди високо здіймалися. … Голос Жозефа Брауна лунав бадьоро, впевнено, без найменшої тривоги… – … Звідти лунали голоси матросів. … він показав рукою в бік замку, що потопав у зелені парку.