Результати пошуку слова: Лунко

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

Добриня вiдступив у темряву, i там лунко загримiли його кроки, а Малуша зайшла до хижi. … Сторожi на городницях заворушились, ступили до своїх бил, раптом вдарили, i мiдянi скорботнi звуки лунко полинули до Почайни, на Днiпро i в далеке, безмежне поле. … Вони повiльно виїжджають на мости, в склепiннi ворiт лунко тупотять кешi.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Над річкою було дуже лунко, через те всі чули, і про кожну таку чвару знали на обох берегах. … І ото зимою, якраз на водохреща, коли лунко, як постріли, тріщить від морозу лід, старі люди кажуть, що то розбійники ділять шапку і стугонять головами об кригу, через те вона і тріщить.

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

Чиїсь руки підхопили Феофано, її повели до стіни, у вузький і довгий прохід, де було холодне й вологе повітря, через сад, де терпко пахло пізніми осінніми квітами, кам'яними східцями й переходами, де звуки лунко одбивались під склепінням, завели до палат, де панувала півтемрява.

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев

Posted on by / 0 Comment

Лід пружно вгинався під натиском весла, потім різко й лунко тріскався, наче скляна шибка, але човен посувався вперед дуже поволі. … Човен рушив, а крига лунко затріщала. … Вони любили чоботи з підківками, що лунко відбивали крок на бруківці і блищали як дзеркало).

Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів

Posted on by / 0 Comment

Над островом лунко прогримів гарматний постріл, хоч до заходу сонця лишалася ще година чи й дві. … Коли я дивився, на борту шхуни саме зблиснув червонястий вогник, і над островом лунко прогримів ще один гарматний постріл, а в повітрі просвистіло ще одне ядро.

ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ

Posted on by / 0 Comment

Землю устеляли густі високі трави, й, ступаючи по них, Пенкроф раз у раз чув, як вія ногами лунко тріскотять, нагадуючи лускання ракет у небі, сухі гілки. … Перестрибуючи з гілки на гілку, лунко перегукувалися какаду, схожі на маленькі рухливі райдуги.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3

Posted on by / 0 Comment

Пін не встиг пригадати: вони вже досягнули дверей і, минаючи мовчазних брамників, увійшли до напівтемного, лункого й прохолодного коридора. … Лунко, заливисто голосив птах, не відаючи нічого про чари Пітьми, вітаючи сонце, що встає над світом, високо за пологом похмурих хмар.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

А скiльки тут шуму всiлякого, птахи лiтають помiж гiлляччям, шмигають дикi голуби, десь вистукує дятел в дупляву липу, десь дзвiнко i лунко кряче крук… Рано чи пiзно завжди почуваєш тут ту стукотнечу, те крукання, те воркотання. … Десь над самою головою прокинувся й лунко задзвенiв соловейко-нiчняк.

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

Posted on by / 0 Comment

Голосно кликало било, і звуки ті лунко дзвонили у вечірній тиші. … Той, що спрагу відчував, проліз у отвір і від здивування відпустив двері: вони лунко хлепнули. … Хоч ішов Федір крадьки, кроки лунко звучали в нічній тиші, і здавалося йому, що вони й справді під цим небом нікчемні, ці пристрасті.