Skip to content Льохи повні, засіки повні, обори повні. …
Йшов поволі додому, думав, носив цебром свиням, напував корови, приносив з льоху бараболі. …
У хліві стояли повні корівки, годувалася товстюча льоха. …
Зазирав до хліва, до комори, до льоху. …
Змурував кам’яний льох. …
Сам каменю набив, льох просторий, як стайня. Я вже назначила їм і корови, й телиці, й кабани, й льохи, й гуси, й індики… …
Прокоповичка повиточувала з барилець усі наливки, які були в неї в льоху, наварила варенухи, медів. …
Після вечері Онися побігла в пекарню, розпорядилась наймичками, вхопила свічку, побігла в хижку, потім побігла з наймичкою в льох. Нашому гобітові не доводилося пихкати, чалапаючи сходами на другий поверх, бо все у нього: спальні, ванні кімнати, льохи, комірчини (безліч комірчин), гардероби (цілі кімнати призначалися під саму одежу), кухні, їдальні – було розташоване на одному поверсі, власне, при тому самому тунелику-передпокої. 