Результати пошуку слова: Льох

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

Posted on by / 0 Comment

Навiть моя чорна льоха пiдвела: опоросилась i почавила приплiд. … – щиросерде дивується дядько Микола, наче й не знає, що Володимирова льоха притовкла тiльки одне порося. … Та що вуличани – дiдич з Лiтина приходив, калиткою пiвдня трусив над моїм вухом – усю грошву вiддавав за льоху, а я її i за торбу червонцiв не продам.

РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі

Posted on by / 0 Comment

Приїжджаючи на літо додому з міста, де він учився в технічній школі, Толька проводив Каті, сестрі, телефон з кімнати до старого льоху, робив барометри у вигляді хамелеонів, вирізаних з паперу і змочених хімічними речовинами (залежно від стану погоди, вони міняли колір), і ще багато чого цікавого.

Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ

Posted on by / 0 Comment

Велосипед загороджує доступ до закритого важкою прямокутною лядою льоху, яким давно вже ніхто не користується. … Тоді коридор завернув, відкривши доступ до сходової клітки, його підтягували з однієї металевої приступки на іншу й поверхом вище вштовхнули, не випускаючи, до приміщення, мов до льоху.

НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна

Posted on by / 0 Comment

Вона вийшла з-за льоху i, приклавши козирком долоню до очей, дивилася нам услiд. … I тепер, дивлячись з балкона, я наче бачив отам, за обрiєм, руду Гафiйку, яка стояла коло льоху i махала менi рукою. … Осяяна сонцем, вона стояла коло льоху i, приклавши козирком долоню до очей, дивилася на мене.

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

Їх завели на подвір'я салтана і кинули в льох. … Так вони домовилися ще тоді, коли бей вивів їх із льоху і допровадив на вежу. … Тим часом невільники і батраки різали баранів, патрали гусей, з льохів несли вино і бринзу.

Іван Драч – Крила

Posted on by / 0 Comment

Потім встала, пішла до льоху, З фартуха обтрусивши росточки. … І не плакала, і не ридала, Чого я боявся найбільше, Тільки йшла, переламана втричі, І переламаною повернулась — Троє червоних яблук винесла З того тьмотьменного льоху І без слів мені в руки тицьнула Троє червоних циганок, Що палали під цвітом яблунь.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Обережно винесла глечики з молоком до льоху, сіла на важкій ляді, що набрякла земляною вологістю, скульчилась, опустивши голову на руки, і такою здалася собі одинокою, забутою всіма, що незчулась, коли сльози опекли долоні, покотились в рукави. … Моє діло маленьке: десь бабахнуло, а ти, діду, пікіруй з печі в льох.