Результати пошуку слова: Люба

– Кетрін, люба… – … – Люба моя, люба, люба, – … Скажи, люба. … – Що з тобою, люба? … – Треба йти, люба. … Щоб моя люба, кохана Кетрін дощем на мене спала. … Тобі незручно, люба? … Не треба плакати, люба Фергі. … – Ой люба, я так тебе кохаю, – … Бідолашна моя люба Кетрін.

–  Ви не маєте права забувати про свою місію, люба Тійоко. … –  Ви менше про це думайте і питайте, люба Тійоко. … – Вітаю справжнього мужчину, якому скорилася навіть така жінка, як моя люба Мері.  … –  Що з вами, люба моя?  … –  Яз вами, люба моя. … –  Як вам поталанило, люба моя! … –  То казка, моя люба.

–  Лідо, дорога Лідо, люба моя, прокинься! … – І дорога, і люба?..  … Діано, сюди, люба моя поскіночко! …  Ні, ні, люба, побоюватись нема чого. … –  Люба наша, мила Діаночко!  … Сюди, моя люба, моя чудесна собако! … Зрозумійте, люба моя, що зараз це єдиний наш вихід. …  Бачите, люба моя, отой великий віз?

– А все від того, Варварко люба, що ви не сповідалися цегороку… … – Хтозна, Варварко люба, які вони тепер: щасливі чи нещасні… … – Як сказати, Варварко люба… … – Думаю, Парасочко люба, що вам би одної ночі стало, аби мати такий вид, бо ви би дві ночі коло Івана не витримали, якби лиш захотів вас…

–  А на завершення нашої двогодинної екскурсії ви маєте нагоду ознайомитися з реліквією замку – так званим “рушником Любави”, – … –  Любава. … Того ж дня, коли Любодар і Любава побралися, вишила молода княгиня свому судженому золотим промінням сорочку краси небаченої. … І надумав учинити лихе… А в Любави саме знайшовся первісток.

Люба бабусю! … Мене не дивує, що ти, моя люба, у вік, коли людина завойовує космос, хочеш заглянути в часи, сховані в імлі давнини, коли, однак, люди були ближчі до зірок. … Приїзди, моя люба! … Аю, люба, приїзди! …  Моя люба, – …  Моя люба, з’їж що-небудь. … І з ким тобі, люба, буде краще, як з ним?

— От і гаразд, люба моя, — … Тіточко люба! … А в неї: «Люба… … тіточко люба…» … Похапцем записала: Тіточко люба! … Тіточко, люба моя», — … — Мамочко, люба моя, прехороша. … — Прости мене, люба, я інакше не можу.. … До Кобилянської, 24 січня Люба мамочко! … Кобилянської, 12 березня Люба мамочко!..

Отоді Микита вбрався До дороги й так прощався З господинею й дітьми: «Люба жінко, будь здорова! … А тепер послухай, люба, Як мені грозила згуба І як вибрехався я!» І, розсівшися вигідно, Розповів усе довідно З початку аж до кінця. … Він, її поцілувавши І від себе відірвавши, Каже: «Жінко люба, цить!

–  Ну, люба Ольго, якщо він не ваш коханець, то не з вашої вини. … –  Так, це неможливо, люба моя, – … Я мушу негайно повернутися до Англії і хочу, щоб ви, люба, поїхали зі мною. … –  Боронь Боже, люба міс Стронг, – … –  Вам нема за що собі дорікати, люба міс Стронг, – … –  Боюся, що ні, люба моя, –

–  Прощавай, люба дружино! … Поклавши папір на коліна, він старанно вивів: “Люба Тілло…” Але тут його перервали: над вухом хтось забряжчав у бубон. … “Люба Тілло! … І такі не окремі люди, моя люба Тілло, а вся цивілізація, в яку нас кинули, наче пригорщу зернин у величезну бетономішалку.