Результати пошуку слова: Любенько
ВОВЧОК Марко – Iнститутка
кого словами, а кого бровами: одного на здоров'я любенько питає; другому жалиться, що без його чогось Їй смутно та дивно; которого коло себе садовить, скажи, начеб свого посiм'янина. … I бере його за руку, сама всмiхається любенько. … Пани сидять укупцi любенько, веселенько; щось межи собою розмовляють.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон
ОПОВІДКА ВОСЬМА Гвільєльмо Борсьєре дотепними словами шпигає мессера Ерміна де Грімальді за скнарість Поряд з Філостратом сиділа Лауретта; вислухавши похвали вигадливому Бергамінові й знаючи, що надійшла її черга, вона, не ждавши загаду, почала любенько: – … Підпустили йому таку тоненьку шпилечку, а він одказує любенько: –
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
А к а й з а к на хирю Та на тяжке лихо Любенько та тихо І вкрав ту сокиру. … А вона вночі любенько В Вілії втопилась, Бо найшли її в Закреті, Там і поховали. … Од Борисполя недалеко, А буде так, як Борисполь, І досі ще стоїть любенько Рядок на вигоні тополь, Неначе з Оглава дівчата Ватагу вийшли виглядати.
ВОВЧОК Марко – Три долi
Сама вона говорила небагато, а людям одмовляла любенько, ввiчливо, якось учасливо, мiсто б вона пожалувати хотiла. … Бачу, де вже стрiнуться з Чайчихою, посядуть рядочком i потиху розмовляють собi любенько, а прощаються, то обiймаються щиро. … дивиться на Чайчиху любенько-жалiбненько, а Чайчиха на свiй пояс доглядається та й каже: –