НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький Posted on by / 0 Comment Нехай трясе, а ми ходім у садок та побалакаємо любенько на самоті. … Як вона любенько розмовляла зо мною і з тобою на хрестинах!
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment удавано сердилася мати, насмішкувато підбираючи губи, а в душі безмежно радіючи, що нарешті всі зібралися до одного стола, як хороша родина, і говорять собі мирно та любенько.
Володимир Винниченко – Відродження Нації Posted on by / 0 Comment Ну, розуміється, це страшне злочинство супроти бідних ріжних „баронів”, що так любенько панували досі над тими „найбагатшими областями”. … Через те вони любенько до нас посміхались, гладили нас по голівці й говорили приємні, склизькі компліменти.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз Posted on by / 0 Comment Витрішкуватий лисий жид, підсунувши на чоло здорові окуляри і заткнувши перо за вухо, любенько нахилився до Семена і поспитав: –
КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван – Cто тисяч Posted on by / 0 Comment От любимось з Мотрею, а через хазяйство нема часу і побалакать, поспівать любенько вкупці.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита Posted on by / 0 Comment А хто дметься, і балює, І леститься, й спекулює На нечесні бариші, Всім любенько рад балакать,- Чи ж по нім не будуть плакать, Як по Цаповій душі?
СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями Posted on by / 0 Comment На ось горня та почастуй варенухою дорогого гостя, та поговоріть любенько, а я сама за посудою збігаю!
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка Posted on by / 0 Comment А той, виспавшись любенько, випозіхавшись, потягнувшись разів десяток, устав та і велів себе чаєм поштувати.
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма Posted on by / 0 Comment …звеліла із ставка потягти карасів і загадала вечерю вірити; сюди-туди шатнулась і увесь порядок дала, що й на завтра робити, і кому, куди і зачим їхати, а далі одяглась таки любенько, як звичайно панночці та ще й хорунжівні: до старенької плахти та почепила люстринову запаску, одягла тож шовкову юпку, та на шию дукат на бархатці, та червоні…
Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху Posted on by / 0 Comment – Сам любенько міг би зварити,- сказала вона.
