ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Але тепер ненавидів їх він, Бо бачив, ясно бачив, що вони Звели на темну ту, страшну дорогу Його єдине, любеє дитя.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди Posted on by / 0 Comment — Роман притулився плечем до братового плеча і щиросердним голосом запитав далини: Червоная калинонька, А біле деревце, Чом не ходиш, не говориш, Моє любе серце?..
ГРИМИЧ Марина – Варфоломієва ніч Posted on by / 0 Comment – Ну мамусю, ну любенька, бережи себе, я ж тебе лю-… –
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад Posted on by / 0 Comment Він дуже кохав її, йому любе було в ній геть усе, і він так і заснув, ще відчуваючи дотик своїх губ до її щоки й думаючи про те, як наступного дня вони обоє ще дужче засмагнуть на сонці.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Отже, вони мчали далі, а з магнітофона лізла їхня бандюцька попса (і Шуфік, і нє валяй дурака, і как упоїтєльни, і любе), і так тривало до безмежності довго: вибухонебезпечний лімузин у чотирьох непробивних стінах снігової білості, щемкі гальмування на поворотах, перегар, сидіння…
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment Моя Дорожинка, моя Мирогоща, мій Ніжин, мій Любеч, моя Мединь!
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Все побивалася і не могла втішитись; тихо примовляла: «Моє дитя – таке любе, ніколи не пам'ятало мені кривди ніякої, і все мені прощало, і таке блаженненьке моє і чисте, як зірочка мені: чого ж ти впала з неба, і вже не зійдеш мені…» На серці тяжче було, ніж могла терпіти.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Ярослава — уродженка майже цих країв, проте чимало часу не була тут, і тепер смакує повітря дитячих літ, нади'вляє рідні ландшафти, і все їй тут любе: блиск річки, зелень лукіа-пасовиськ і хвиляста, плавка, як мелодія, лінія пагорбів далеких, за якими часом ходять по обріях дощі чорноброві…
Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р. Posted on by / 0 Comment не залежний“ від Москви і чомусь „Перший“ президент1 з „ретро-упівським“ волинянським корінням, ні колишній голова української помісної філії військово-промислового „Союзу (слово-ж бо яке любе!) промисловців“ пана Вольського, за сумісництвом – „
