Skip to content
…снігу між деревами, дивився на неї й думав про те, про що й завжди, бувало, думав при такій нагоді: «От у цей час, коли зійшла зоря ця вечорова, хтось найрідніший, хтось любий і дорогий, хто думає про нього й тужить за ним, теж дивиться на цю саму зорю, в цю саму хвилину… І там десь їхні погляди сходяться й летять разом просторами, синіми…
