КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться
Виходить, і за наших часів спалахує незгасна любов? … У вісімнадцятому році загинув єдиний син у боях з денікінцями, й тепер вона, всю любов до сина віддавала чоловікові. … Любов – це страждання. … Любов – єсть страждання. … – Любов – то велике щастя. … Закопаю вас по коліна в сиру мать-землю, аби росла тая любов, як верба при лимані.