НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
– Та оце, користуючись тим, що надворі година, поробила візити, бо була багатьом винна цього добра. … Прийміть, коли ваша ласка, та не погордуйте мною, простою людиною. … Надворі була година. … Вже минула й друга година, а гостей не було. … Він стрівся з Лідою, неначе з рідною людиною, і не міг набалакатись з нею.