НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст.

Прoминaючи критику рoзxoджeнь у дoгмaтax, вaртo звeрнути увaгу нa рeaльнi пeрeвaги визнaння прaвoслaвними вeрxoвeнствa пaпи, якi пiдкрeслює в свoїй книзi Скaргa (i якi нeвдoвзi ляжуть в oснoву пoзитивнoї прoгрaми прибiчникiв унiї).

Гнат Хоткевич – Довбуш

Безумно хотілося знати, що от вибіжиш іще на оцей горб, вдряпаєшся іще на оцю кичеру — і перед тобою розкриються любі околиці рідного села, церковця мила усміхнеться привітно, знайомі контури обрію одразу заспокоюючим пластирем ляжуть на стривожену свідомість.

Стендаль – Червоне і чорне

Чи не посипати йому опівночі, коли всі ляжуть спати, трохи висівок перед дверима Жюльєна; удосвіта можна буде побачити сліди.

Семен Скляренко – Володимир

їм не шкода воїв верхніх земель, багато з яких поляже на валах і в ровах у полі, вони знають, що цю велику полунощну рать доведеться одягати й кормити, – – Ляжемо на травиці, вкриємось небом, Рось нам ще й пісню заспіває…

ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ

Тепер собака звернув із піщаного пляжу і, гнаний непомильним інстинктом, не вагаючись, побіг поміж дюнами. адже ми напевне діждемося дня, коли від Гранітного палацу до порту Повітряної Кулі проляже залізниця з віткою до гори Франкліна! В іншому випадку ляжемо на ніч у дрейф і спробуємо пройти в затоку на світанку.