НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна Posted on by / 0 Comment I Туся лякливо замовкла.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment Фрукт лякливо одсахнувся: –
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом Posted on by / 0 Comment Тепер хтось, видершись на дзвіницю, запускав величезні фейєрверкові вертушки; вони сичали й диміли, юрба внизу лякливо сахалася, вертушки з оглушливим тріскотом вибухали під йогами танцюристів.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Смирна конячина, на якій їхав за комісаром поліцейський стражник, лякливо тиснулась до огорожі.
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment Від часу до часу, як вітер вэмагався надворі, бив дощем, мов невидимого рукою, до вікон, вона вздригалася неспокійно, отвирала лякливо очі й питала, чи нема його, хто коло неї пересиджує й котрий там час.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment втішив його Сідалковський, не спускаючи очей з густої щетини Грака, з якої стирчав пінгвінячий ніс, а обабіч нього лякливо бігали маленькі очки, що тепер вимагали співчуття і батьківського опікунства.
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Восьмигранні, багатоповерхові, що трохи звужувалися вгору, зежі з розкішними орнаментами, виступами й балконами виблискували строкатим облицюванням, на якому повторювалися лякливо викривлені обличчя між звивинами змій чи стилізованих розеток з дископодібних квітів Торманса.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment і я лякливо озирався – крізь снігову завісу проглядало щось схоже на людську постать; здогадавшись, що це снігова королева, я в ту ж мить давав ногам знати, а її голос безперестанку благав: „Будь зі мною!
ГЛАДУН Ярослав – Лiкарськi рослини Прикарпаття Posted on by / 0 Comment Вживають при розладі нервової системи, безсонні, лякливості, задумливості (діють глікозиди арбутин і ериколін, алкалоїд ерикодинін, фумарова й цитринова кислоти, дубильні речовини).
На уходах – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Тарас усміхнувся згірдно, дивлячись на лякливого підстаросту, схрестив на грудях руки.
