Результати пошуку слова: Ляк

Вгорі під кручею цілі хмари морських птахів, переважно різні породи перетинчастолапих із довгими тонкими і загостреними дзьобами; усіх отих крикливих пернатих мало лякала присутність людей, котрі напевне вперше порушили їхню самотність. … Отак минав їхній час, і цих славних мужніх людей, здавалося, зовсім не лякало майбутнє.

Тоді б мама і Стас… Ліда лякалася власних думок, та вони примушували усвідомити ще один незаперечний факт: Стас і мама не єдині, заради кого вона ладна зі шкури пнутися. … Коли мама вийшла з татового кабінету, Ліда не помітила й тіні розгубленості, але її рішучість лякала не менше: бо не лишала вибору.

Не побоювався він, що мастило в суглобах загусне, бо не змащувався; не лякався, що лід під ногами в нього розплавиться, бо міг лишатися холодним, якщо цього бажав. … Спробувала ще раз, з іншої фази, але нічого не вийшло – без упевненості лякала. … Їх не лякала навіть танкова броня, адже середній танк важив близько п’яти грамів.

–  Не лякайтесь, сеньйоре, – … Раптовий ляк пронизав серце. … Ні, Олесь був не з лякливих і тривожити батька не збирався. … Смирна конячина, на якій їхав за комісаром поліцейський стражник, лякливо тиснулась до огорожі. … Він, звичайно, не збирається нікого лякати, це просто так, для об’єктивності.

Сусіди ж, із ляку перед заразою, та й із жалощів до вмерлих, одно знай робили: або самі, або з допомогою найманих носіїв виволікали з хат мертві тіла і складали їх перед дверми, де всякий мимохідень міг би їх бачити безліч, особливо вранці; потім того діставали мари чи ноші, а як не було, то клали й на дошки.

–  А тепер, молодче, йди домів і не лякайся нічого. … Навіть коні під нашими їздцями почали тремтіти всім тілом, стригти вухами і форкати ніздрями, немов лякалися йти дальше. … Великої сили великого Чінгісхана ми не лякаємось. … –  Не лякайся, батьку, тої вісті, котру скажу тобі.

– Ми лякаємося на смерть.  … Навколо лежала сила уламків, і якби нам не забило з ляку памороки, ми б легко здогадалися, що то був за гуркіт. … –  Але така пригода тубільців не дуже лякає, – … За мить із куреня вискочив майже голий Пітер; очі в нього з ляку вилізли на лоба.

не раз зазнавали пристрастей, що лякали вас, думок, що сповнювали вас жахом, мрій і сонних марень, сама лише згадка про які — і то може спопелити вам щоки соромом… … Це смішно — лякатись. … Гарною музикою я захоплююсь, але вона мене лякає — через неї стаєш надто романтичною.

Він знав це, і його це лякало. … Пишатимуться нами, боятимуться нас, лякатимуть нами один одного, збиватимуть капітал на недосконалості нашій і применшуватимуть нашу перемогу й кров. … Не лякай… … Не лякайтеся! … — А ти не лякай, — … лякані! … — Я не лякаю. … — І не лякай!

В траві знову великий жовтобрюх, могутня гадюка, звита в клубок, малих мешканців тієї пустині лякає *. … Чого ж ти так лякаєшся? … Лякає народ тим, що якби не послухали указу цариці і переводили нові вибори, то цариця погнівиться і зруйнує Січ. … — Не лякайся, ми тобі нічого злого не зробимо.