Результати пошуку слова: Лячно

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці. … Так було тепло, самотньо і лячно у віковічній тиші, яку беріг ліс, що діти чули власне дихання. … І, хрестячи груди та озираючись лячно, він повертає до стаї.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Забарилася ж ти, дівчино…» І лячно було навіть стрінутися з ним, і як назвати не знала — чи Дмитром, чи Дмитром Тимофійовичем. … На подвір’ї загупали кроки, кучерява хмарина шапки пропливла попідвіконням, і лячно забилося серце у дівчини, наче взимку спіймана пташина, затиснута в задубілих руках.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Posted on by / 0 Comment

Відчув себе там, коло трапа, під її невидимим бистрим поглядом – і стало лячно… «Разом з нарядом оглянули судно, нічого не пропускаючи. … Закушкував клітку, бо стояли міцні морози і хоч кролі були зодягнені в теплі шуби, йому завжди ставало лячно, коли думав, як лишаються вони на ніч в тонкій дощаній клітці.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

Лесі раптом стало лячно, хотілося покликати когось на поміч, та острах сковував і рухи, і мову. … А як сіла в поїзд і попливли за Козятином ліси та переліски, аж лячно стало, щось здавило у грудях і гарячим клубком підкотило до горла. … — Мені аж лячно.

Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях

Posted on by / 0 Comment

Зараз вона стояла біля мого крісла, а її смагляве лице промінилося захватом упереміш зі страхом – їй було лячно перед такою величезною відстанню від дому. … Поки я при свідомості, мені ще не так лячно. … Відразу розгорнули таку бурхливу діяльність, що часом мені лячно ставало.